Prompt:
Тепер я тут, у цьому селі. Все виглядає так, як я собі уявляла: старі будинки, зарослі бур’янами, тихі, безлюдні вулиці, на яких лише тіні пересуваються від одного кута до іншого. Як я могла подумати, що це буде легко? Здається, що цей світ застиг у минулому, і кожен крок поглинає мене дедалі глибше в його лабіринти.
Коли я обирала тему для курсової роботи, "Останній Притулок" здавався ідеальним. Монастир із забутою історією, гірська місцина — усе це здавалося таким захопливим і таємничим. Я була впевнена, що це дослідження матиме значення, що відкрию щось справді важливе. Але тепер, стоячи тут, посеред цієї мертвої тиші, я починаю сумніватися. Невже я була такою наївною? Може, я тільки створила для себе ілюзію пригоди?
Часто думаю про Катьку та її вибір — історію університету. Вона зараз, мабуть, сидить у теплій бібліотеці, переглядає архіви, і все в неї на своїх місцях. Без нервів, без стресу. Усе безпечно, нічого непередбачуваного. А я... Я тут, серед цього забутого села, яке вже давно не приймає нових гостей. Може, краще було б обрати щось легше, не таке загадкове, не таке страшне?
Це село...
Artist